Cave of Mind: «Мандрівний замок» – перегляд із паузами (частина 10)

Якщо комусь потрібні скріни та колажі в оригінальній роздільності UHD 4К – питайте!

Частина 10.

12. Перевал

Вступ до розбору середини фільму.

13. Істерика

Найбільш складна для розуміння сцена: передумови, підтексти та композиція. Ви все ще думаєте, що тут були хаханьки, як у книзі? Тоді ми йдемо до вас!

Перевал

Автор Renan23900

Нарешті ми підгреблися до хребту фільму.

Уривок 45:24-51:45 – не прямо середина, але він є переломним для всіх трьох мешканців замку та дуже складним і з точки зору побудови, і з точки зору психології. Умовно його можна розбити на три акти: істерика – переродження (він наполовину закадровий, але вгадується з високою долею достовірності) – розмова у спальні. І, присягаюся, смішного в ньому дуже мало. Ні, як комедію також можна подивитися – але, якщо розглядати його виключно з зовнішньої точки зору, точки зору Софі, ви самі себе позбавите чи не двох третин задоволення.

Трагіфарс, який тяжіє до драми

Сакральне питання всього Інтернету – навіщо виносити Кальцифера, аби за хвилину внести його назад – мене ніколи не бентежило, розгадка проста, як дві копійки. Найголовнішим моїм непорозумінням лишалася істерика. Я перерила чимало оглядів усіма доступними мені мовами, але в тих небагатьох випадках, де її не оминали мовчанням, трактовки неначе повисали у повітрі. Цікаві траплялись, проте і вони розглядали цей спалах, мовби сферичну корову у вакуумі, окремо від решти фільму; а в геть поверхневих його розцінювали або як крайній прояв підлітковості та марнославства, або взагалі як комічну сцену. І в книзі так і є (ба навіть гірше) – епізод жартівливий і прохідний, от тільки з показуваним на екрані, з діалогами до та після, воно взагалі не стикувалося. Від найпершого перегляду мене не полишав холод по спині, це момент, коли найширше розкривається провалля, про яке я казала на початку. Але дуже довго сприйняття не йшло глибше рівня «в хлопця від перенапруги нерви розігралися», а щодо Софі, то я взагалі не могла допетрати, на біса їй ревіти під дощем, коли доречнішим було би злитися і розвішувати копняки з поличниками, аби привести експансивного придурка до тями. Ще й самій відвести душу, адже її це неабияк підбадьорює.

Осягнення підібралось із геть несподіваного боку. Я оце казала про неочевидні та не заїжджені аутфіти, що з них почався розбір? Так от, один із них – сорочка, в якій Хаул лежить у спальні. Найменш помітне і, мабуть, найбільш класне з точки зору смислового навантаження вбрання. Аби зрозуміти крій, мені реально довелося передивитися всю ту сцену покадрово, а відтак я видихнула з полегшенням. Відчуття не підвели, відсутність звуку допомогла збагнути: форма та сама, зміст інший. Зовнішність, марнославство, дріб’язкова помста і що там ще було в книзі – книзі і лишимо, у фільмі це ключовий епізод і один із найбільш багатошарових.

Для того, щоби по-справжньому осягнути його красу, треба стати на позицію «В цій сцені ніхто не каже правду». І передусім відсторонитись від реплік Софі, які заплутують слід, збивають із пантелику та воднораз понижують градус пафосу. Одразу зазначка: інший ключ тут неможливий, спроба відіграти цю сцену всерйоз не вписалася б ні у жанр, ні в динаміку. Саме незнання Софі дає необхідний баланс. Але під її єхидними коментарями ховається дещо глибше. Я би сказала, що це невіддільність любові та муки. Двоє глибоко поранених людей, котрі застигли у своєму болю, чіпляються за непорушність, яка дозволяє миритися з ним, не мають душевного ресурсу на те, аби вийти з цього стану самостійно, і поготів на те, щоби прислухатись до іншого, вже не кажучи про допомогу – і всупереч цьому вони витягають одне одного. Це дуже пронизливий та щемкий обмін, коли, не відчуваючи чужий біль як власний, вони руйнують одне в одному те, чого самі не наважувались торкнутися, і хід однієї сторони дозволяє іншій зробити наступний крок.

А, так. Маленький бонус: це сцена, коли вони, на наші гроші, взаємно переходять із «ви» на «ти» і розборки влаштовують чисто в стилі сімейного скандалу. (На жаль, в українському дубляжі цей момент трохи не відсікли, на «ти» звертається одна Софі, а Хаул – тільки з розмови у спальні.)

Істерика

Підтексти

Коли ця парочка ридає під повне офігіння Маркла (рудого, до речі!), що вони некрасиві і життя скінчене – ну явно не те вони мають на увазі, що кажуть буквально.

З боку Хаула. Чорне волосся – асоціація з тою тварюкою, на яку він одного дня перетвориться назавжди, це знання – хронічний біль, що отруює йому існування років десять як. Фарбування – сумнозвісні захисти, що їх вибудовують травматики, свого роду анестезія: не позбавляє проблеми, але дозволяє сяк-так існувати і не думати про неминуче. І саме такий, підлітковий, хід, дуже добре відповідає його «застиглій» психології: він не має змоги вирішити свої негаразди по-справжньому, а тому розтринькує сили на те, щоби ухилятися, уникати болю, вибудовувати бар’єр на бар’єрі та підтримувати зовнішню нормальність. Звідти і таке хворобливе ставлення до власного вигляду. Не комплекси і не краса заради краси. Це в книзі ванна була завішана дзеркалами з чотирьох сторін, в екранізації – одне-єдине і заляпане незгірш від стін, треба ще постаратися, аби щось у ньому розгледіти. Та і в спальні є щось на кшталт туалетного столика, заставленого амулетами так, що за прямим призначенням взагалі не скористаєшся, себто звички повсякчасно милуватися на себе, красивого, немає. (Див. на ящички за правим плечем Софі. Зі скрінів складно розібрати, що воно таке, помічаєш тільки на розкадровках.)

І навіть розкадровки змогли підказати, чи це черговий амулет, чи край рами дзеркала.

При загальній доброті і прийнятті, яке Хаул виказує до членів названої родини, він нібито відмовляє людству у тому самому відносно себе. Причому, якщо невпевненість Софі йде від відсутності життєвого досвіду, вона майже не знає світ за межами капелюшної майстерні, то невпевненість Хаула – навпаки, його надмір. Така от подвійність: він не вміє правильно реагувати, тримати удар, кожен новий епізод змушує його глибше ховатися в свою мушлю – а втім, за кількістю пережитого він дійсно найстарший, пошуки Софі – безодня кількість людей, просіяна крізь сито. Його досвід від появи Кальцифера до сьогодні – переконання, що люблять тільки безпроблемних (=якщо ти прийдеш зі своїм болем, тебе відкинуть); впевненість, що кожного разу, коли ти розкриваєш душу, тобі завдадуть удару, а то і скористаються знаннями, аби викрутити тобі руки; відчуття прокаженості та недостойності любові; і багаторічний страх побачити в дзеркалі натяк на чудовисько. У повний неадекват Хаул впадає не тоді, коли бігає, мов підстрелений, а саме з проявленням чорного волосся.

Коли так хвилюєшся за сестру, різко стає не до хлопців...

З боку Софі. Їй цей душевний роздрай взнати нізвідки – Хаул добре імітує, що в нього все пучком; перший натяк вона отримає завтра, на прийомі у Саліман, а суть угоди з Кальцифером розгадає аж наприкінці фільму. Наразі розклад перед нею такий. Зашибенний вродливець Хаул, що вперто фарбується у світлий. Блондинки мати і сестра, вочевидь визнані красуні (мати з двома дорослими дочками швидко виходить заміж, на сестру кавалери злітаються, неначе бджоли на нектар). І на цьому тлі вона – чорна лебідонька, яка вважає себе каченям. Коли брюнет Хаул заявляє, що такому, як він, немає сенсу жити, він нічого, крім потвори в собі, не має на увазі. Але в сприйнятті темненької Софі це трансформується в: «І не сподівайся, тебе ніколи не покохають, а я – так точно». Від людини, в яку ти закохана, таке чути, м’яко кажучи, неприємно – це ніби хрест на взаємності, навіть якщо закляття буде зняте. Тож сльози – визнання бажань, проговорення власних проблем та перший крок до їх вирішення. Перший раз, коли у Софі наяву помітно розпрямляється спина та розгладжується обличчя.

Зморшки злегка розгладжувались і раніше, під час пробіжки за замком. Але не настільки кардинально. І спина – точно вперше.

Передумови

У ті дні, з початком війни, Хаул загнаний у глухий кут і доходить краю, потребуючи справжнього зцілення, бо «симптоматичне» більше не працює. Але в тому, що йому погано, він уперто не зізнається. Почасти через те, що нагромадив стільки бар’єрів, що вийти з-за них сам не здатен, навіть якби умови угоди дозволяли про неї розповідати. Почасти – бо, при всій підлітковості, він чітко усвідомлює розстановку сил: він – хазяїн дому, найстарший і захисник, Маркл та Софі – слабші і перебувають у його захисті (люблю двозначність українського вислову). В Хаула ресурсу немає боронити їх інакше, окрім як втечею, але, приміром, у момент передачі послання від Відьми Пустищ, являючи буквальну ілюстрацію до вислову «волосся встало дибки», він достатньо володіє собою, аби вдати, що в нього все під контролем. Стирає мітку, спокійненько віддає розпорядження Кальциферу і аж тоді йде нагору. Квапливо, але не бігцем. Все. Ванна – не жила кімната. Коли ти голий сидиш у воді, оточення ще двадцять разів подумає, а чи варто взагалі до тебе лізти. Спектакль закінчено, можна видихати.

Так, у японців цей вислів теж існує.

Ну а наступного разу стається вибух.

 

Композиція

Щоразу, як дивлюся, задаюся питанням: от що можна було в тій ванні робити, щоби так уляпати стіни? Патлами мокрими трусити, чи що?

Просто від побаченого в дзеркалі рудого волосся такого спалаху би не було. У цього експериментатора хрінова по стінах бризки значно гірших відтінків – фуксії, синього та зеленого, рудий на цьому тлі – не таке вже і зло. Якби до нього не доклала руку саме Софі. Це наочний доказ тези, що по-справжньому зачепити можуть лише найближчі. Софі – поки не зріле кохання, але дбайливо вибудована емоційна прив’язка впродовж умовних десяти років. Від якої, свідомо чи підсвідомо, чекаєш прийняття і того, що ну от вона твою розкриту і піднесену на долоні душу не зачіпатиме.

А Софі, на яку покладають такі сподівання, не телепат, ніколи не вчилася магії і судить, виходячи зі свого життєвого досвіду – обмеженого, повторюся, книжками та крихітним світом брилярні. Про спід Хаулових ігрищ Софі не в курсі, тому, з огляду на її старечу зверхність, ставиться до них як до «хлопчик розважається» – і своїм незнанням мимоволі створює коридор, аби вони з Хаулом по-справжньому змогли виплутатися з тенет травми.

Судячи з того, як Хаул скрикнув, налетівши головою на стіну, на мазохізм він не страждає, і больовий поріг у нього цілком звичайний.

Задачка, насправді, нетривіальна. Фізичним болем Хаула пробрати важко, перетворення (і їх стримування) привчили його терпіти. Типова поведінка, коли стається щось серйозне – здержувати все всередині, бо, якщо випустити себе з кулака, ти завдаси ще гіршої шкоди, а заново збирати себе докупи неабияк складніше, ніж не розпускатися. Реакція на те, що Софі мало його не прикінчила: Кальцифер верещить, в нього самого серце аж заходиться, вголос – «Будь ласка, більше не муч мого друга», і все. Себто Хаул, образно кажучи, потребував не удару дубцем, а штрикання голкою, бо щось товще крізь його сяйні ідеальні обладунки до живого би не дістало.

Саме діалог із Кальцифером і не дає сприйняти істерику буквально.

Підводка до цієї сцени починається ду-уже здалеку. Хазяїн приплентався перед світанком на автопілоті; цілком можливо, що з заплющеними очима взагалі, нагрібає чари з тих місць, де вони стояли, звідколи він той замок побудував – і на певний час щезає з екрану. За подіями ранку, за тим, що Софі та Маркл проживають у порту (коли бомби розриваються поряд – це, в певному сенсі, набагато страшніше, ніж якби тебе просто вбили) призабуваються нічний бій і розмова, а відчуття трагічності вміло змазується поведінкою Хаула, якому, здається, більше нічого в світі не потрібно, окрім як полежати у ванні та гарно виглядати.

Далі – вищезгадана «голка». У спальні Хаул геть не почувається в безпеці (навпаки, мотлох навколо – нагадування про проблеми та підсилення страхів), а от вода – найбільше розслаблення, яке він зараз собі дозволяє. Спрацьовує бездоганно. Перша Хаулова реакція спонтанна і дуже щира, але – зумисне підкреслюю – переставлені Софі флакони не є останньою соломинкою на спину. На початку істерики (сюрприз!) Хаул ще собою володіє і ставиться до того, що відбулось, як до безпечного приводу стравити пару: при майже тотальній забороні на негативні емоції образа – компроміс, котрий до травм або смерті близьких не призведе. Якби в нього дійсно превалювало приниження через колір волосся, він би носа за двері ванної не поткнув, поки не виправить ситуацію; натомість він притьма кидається до Софі, мовби до порятунку. Певна річ, що наполовину підсвідомо, але розвивається це так:

1. Початок націлений на Софі. Не тільки як на причинницю того, що сталося: вона, на відміну від Маркла, рівний супротивник, на якого можна виплеснути почуття без особливої для неї шкоди. І який, що головніше, мовчати у відповідь не стане. Початок – це провокація і буквально вмовляння: ну скажи щось ядуче, аби воно дістало до дна душі, бо я сам зі свого кокона вже не виберусь.

Довго гадала, яким Маркл був би у житті. Здається, темно-мідним. Отак от живеш і не знаєш, що з такою зовнішністю тобі тільки в труну...

2. Самонакручування вкупі зі словами Софі спрацювали, фокус зміщується на власні відчуття. Всі подальші репліки Хаула – тільки відповіді на слова Софі, першим він більше не заговорює (найпевніший маркер контрольованої істерики – вона припиняється тоді, коли досягається бажана мета). Можна сісти, проридатися, аж поки не прийде полегшення – а далі піднятись і жити за заведеним порядком. Формальну причину, колір волосся, прибираємо, вона свою справу зробила, і взагалі, я чародій, чи де?

00:46:17. Після цього моменту претензії скінчуються.

3. І тут ситуація вивертає геть не туди, куди сподівалося. Не спав щонайменше добу – раз, розслабився у ванні – два, дозволив собі [вперше за багато місяців] емоції – три, тож незмога керувати чарами – цілком логічний наслідок і воднораз четвертий пункт, від якого під ногами западається земля. При спробі перечаклуватися Хаул бачить пасма якого завгодно кольору крім задуманого, розуміє, що не здатен себе перебороти, і оте чорненьке, що він ховав із дитинства, таки взяло гору. Ще й Софі із цинізмом незнання піддає куті меду, щиро кажучи: а брюнетом тобі найкрасивіше. Від тих слів чорна тварюка всередині заходиться криком, що аж легені рвуться, зовнішній контроль дає тріщину. З найбільш дозволеною угодою відвертістю Хаул видає фірмову репліку про красу та сенс життя, а відтак остаточно поринає в біль і перестає сприймати що-небудь окрім нього.

Начаклувати інший колір і без флаконів у ванній можемо, так. І чого було б репетувати, якби справа була тільки у волоссі?

4. Істинний привід ображатися отримує вже Софі. Якщо атмосфера в замку – висмикування килиму з-під ніг, то це вже повноцінний удар попід «сонечко», спрямований точно проти неї. Такий, що іскри з очей і терпіти вже не виходить. Причому за інерцією вона ще намагається не дати почуттям взяти гору. Ще запевняє, що колір волосся – не біда: вона не тільки Хаула вмовляє, для неї самої це, через мати і сестру, дуже болюча тема та джерело невпевненості. Ще заперечує кохання, бо зізнатися в тому, що ти втюхалася в нікчему, котрий далі свого волосся нічого не бачить – те саме, що зізнатися, що ти найбільше дурище на світі. Аби злупити захисти Софі, цього виявляється замало.

Ото реально, сміливість від незнання. Так само, як і під час походу в палац. Маркл обачно тримає руки при собі.

5. І, нарешті, коли Хаул починає розтікатися зеленою калюжею (реакція на дотик, див. далі), у самої Софі з’являється формальний привід дозволити собі образу та сльози: вона стільки часу поклала на те прибирання, так їй мало того, що спасибі не сказали, а ще й одним порухом звели нанівець усі її зусилля! На таке можна і дверима бахнути, причому абсолютно щиро. А відтак і про найпотаємніше поплакати…

А от корисно іноді.

Ну чи не диво, як це все сконструйоване, га? Причому майже впевнена, що воно не продумувалося на всіх шарах до найдрібнішої деталі, воно створювалося єдиним подихом – у цій сцені, попри психологічність, немає натужності та вимученості, які неодмінно виникають при спробі створити таку комбінацію лише головою.

І, повторюся, найбільше, що мені подобається – те, що Хаул із Софі ніколи не стоять на одному щаблі, вони по черзі випереджають одне одного на крок, і саме цей розсинхрон дозволяє історії розкручуватися, неначе годинниковій пружині, а їм – взаємно допомагати і потроху вилазити з провалля.

Cave of Mind: «Мандрівний замок» – перегляд із паузами

Частина 1, вступна.

1. Перше китайське японське попередження

Позиція автора для тих, хто думає, що покриватися чорними перами – неабияк круто і сексуально, а також для тих, у кого руки чешуться допомогти нещасним.

2. Тези

Принципи розбору, джерела та головні теми допису.

Частина 2. 3. Основна арка Софі: Конфлікти 18+, або Сльози дідуся Фройда

Ні, очі вас не підводять. Так, про сексуальність у дитячому мультику. (Хоча який він, трясця, дитячий…)

Частина 3. 4. Хаул: враження від першої зустрічі

Перша демонстрація глядачу Хаулових конфліктів та арок у сюжеті, яку жодна людина в світі з першого перегляду не зрозуміє, якщо попередньо не начиталася розборів.

Частина 4.

5. Ліричний відступ про вік

Умовне визначення віку Маркла, Хаула та того, наскільки давно зірвався з небес Кальцифер – чисто щоби полегшити подальше сприйняття тексту.

6. Хаул: історія його очима

Викладення історії Хаула у хронологічному порядку та з точки зору персонажа, який, на відміну від Софі, володіє інформацією в повному обсязі.

Частина 5. 7. Затишний ранок

Спростовування старанно створюваної репутації Хаула як жахливого чародія; протиставлення замку та дому Софі.

Частина 6. 8. Хаул та Маркл: стосунки мовчання

Потрібність Маркла у сюжеті, обумовлення змін порівняно з книгою.

Частина 7. 9. Ще раз до подій ранку

Нащо Хаулу підтримувати легенду Софі про «прибиральницю».

Частина 8. 10. Війна і бар’єри у травматиків

Десь на сороковій хвилині нам дають перші ключі до переосмислення попередніх сцен і розуміння того, що титульний герой – не менший клієнт психолога, ніж Софі, а не просто привабливий нехлюй, який ні до чого в житті серйозно не ставиться.

Частина 9. 11. Ліричний відступ про хронологію

Спроба визначити за візуальними маркерами, скільки протривала війна.

Частина 10.

12. Перевал

Вступ до розбору середини фільму.

13. Істерика

Найбільш складна для розуміння сцена фільму: передумови, підтексти та композиція. Ви все ще думаєте, що тут були хаханьки, як у книзі? Тоді ми йдемо до вас!

Частина 11. 14. Переродження. Майже за кадром

Значення костюмів у середині фільму; перехід Софі та Хаула від заперечення проблем до конструктивного вирішення; закадрова роль Маркла.

Частина 12. 15. Розмова у спальні

Композиція кадру та решта візуальних прийомів оповіді, наступні ключі для розуміння Хаулового прокляття.

Частина 13. 16. Вміння тримати паузу

Стратегічні задачі сценарію та передпосилки до тактичного провалу героїв під час аудієнції в Саліман.

Частина 14. 17. Who is ma’am Suliman?

Визначення магічного та інтелектуального потенціалу головної чаклунки країни.

Частина 15. 18. Король здорової людини

На що сподівався Хаул, коли підсилав до Саліман «матінку Софі», та у що це вилилось у результаті.

Частина 16, необов’язкова. 19. Ліричний відступ про давнє минуле

Деякі здогади щодо Хаулових рідних країв та сім'ї.

Частина 17. 20. Зустріч із Відьмою: майже теорія

Навіщо фільмовий Хаул, геть не показаний бабником, на відміну від книги, з доброї волі міг податися до Відьми Пустищ.

Частина 18.

21. Неситість та свобода

Єдиний знаменник до абсолютно усіх сюжетних ліній фільму.

22. Жіноча трійця

Провідні риси у сюжетних лініях трьох головних жінок у фільмі та у їхніх стосунках із титульним героєм: Відьма – сластолюбство, Саліман – садизм, Софі – різносторонність та цільність.

Частина 19.

23. Переїзд: стіни, люди та сцени-привиди

Сцени, що вгадуються за репліками. Сюрприз: подарунок Хаула – подарунок людини із викривленим спрямуванням прив’язаності VS реакція Софі – реакція людини, котра донедавна жила у нормальній сім’ї. На відміну від.

24. Розмова на луках

І те, як по-різному вона сприймається з позиції кожного з героїв. Продовження їхньої найбільш незручної та косячної взаємодії за весь фільм.

Частина 20. 25. Прощання

Сцена, що при поверхневому розгляді може видатися надміру пересолодженою, як і розмова на луках, але насправді такою не є. Ну й від актора сильно залежить.

Частина 21, кульмінаційна.

26. Руйнівна сила угоди

Чому Кальцифер може лишитися членом родини, та угоду з ним необхідно розірвати, що аж пищить.

27. Подорож назустріч

Композиція ліній Софі та Хаула.

28. За останніми дверима

Чисто емоційні враження від зустрічі на млині.

Частина 22. 29. Неочевидне

Я, блін, розумію, що «нічого не пояснювати» – офіційна позиція режисера, але хоч трохи більше підказок можна було відсипати?

Частина 23. 30. Травми не минають

Розходимося, нас надурили! Хепі-енду не було, фінал відкритий (підтверджено авторами фільму).

Частина 24, фінальна.

31. Пацифізм та розлюднення

Про ставлення до війни у фільмі та у автора допису.

32. Рекламна вставка

Про важливість правильного перекладу для першого ознайомлення, якщо ви не знаєте мови оригіналу (дяка українському та англійському дубляжу, які врятували для мене історію після фіаско з першою озвучкою).

Cave of Mind: «Мандрівний замок» – перегляд із паузами (частина 9)

Якщо комусь потрібні скріни та колажі в оригінальній роздільності UHD 4К – питайте!
Частина 9. 11. Ліричний відступ про хронологію
Спроба визначити за візуальними маркерами, скільки протривала війна.

Ліричний відступ про хронологію
Замислилась, чи довго протривала війна.

Спробуй ще відшукай у місті різноманіття кадрів із деревами. Зеленбуду на тутешній Маркет-Чиппінг нема.

Дерева не змінюються – на початку нема буйного цвітіння, саме стале листя (див. також на двір Софі), а наприкінці воно ще зелене. Якщо відштовхнутися від Альзасу, з чиїх міст малювали Маркет-Чиппінг, це відрізок із травня по вересень. Тобто п’ять місяців – максимальна тривалість подій у фільмі.

Коли Софі уходить з дому, то надвечір починають сіятися крупи; далі, хоча замок вештається у горах, справа обмежується дощами (істерика Софі, повернення з палацу, кульмінація), тобто погода таки стабільно потеплішала. Під час навчання за обміном я жила приблизно в тих краях (півгодини до Кольмара та Ріквіра), і дійсно, сніг у травні та в перших днях червня у Вогезах можливий, при тому, що дерева у передгір’ї давно вже відквітли, а самі гори нібито нижче від Альп. Ну, червень – то вже в порядку аномалії, а от травень – буденщина, і на нього можна орієнтуватися, як на початок подій.

День 2, який Софі з ранку до ночі провела у дорозі.

А конкретніше?

На перший погляд, розгортаються події досить швидко. За переміщеннями Софі:

1. Парад – відвідини Летті;

Відносно пристойний час, коли чіпці вже не носять, а кидати своїм кумірам ліфчики ще не додумались. Але на загальний градус істерії це вплинуло мало.

2. Початок війни (наступного дня на всіх шпальтах) – дорога Пустищами;

День 3, перший день Софі у замку. Отут теж можна побачити дерева зблизька (поряд із приставом – дерево чи розквітлий кущ?).

3. Відхід ескадри – перший день у замку;

В повітрі, на суші, на морі...

4. Десант на узбережжі (діалог жінок, що надвечір читають газету) – невдалі наслідки прибирання Софі.

Похмуре небо, дими або втрата кольорів – вже заоскомлений до нестями супутник війни в кіно, але, шо характерно, досі працює. І дуже різко контрастує з кадрами попередніх трьох пунктів.

От тільки ці чотири пункти не відповідають чотирьом дням, між третім та четвертим є певний проміжок за кадром. На базарі Маркл уже призвичаївся до Софі та почав потихеньку піднімати хвіст і випробовувати кордони дозволеного. Коли в порт прибуває понівечений корабель, у натовпі звучить фраза «Мабуть, був ще один бій»; наступного дня, після аудієнції в Саліман, Хаул та Софі пролітають над тим, як військові пострілами розганяють мітинг (з 1:08:02). До стадії «лізти під кулі» люди не доходять за один день. З іншого боку, під час походу в порт, Софі каже, що «вперше на морі», і розумій, як хочеш – чи то вона вперше у приморському місті і досі не може звикнути, чи за домашніми справами не мала часу прогулятися до набережної (у книзі саме цей варіант, між беконом з яєшнею та тим, як Софі потрапляє на берег, минає пара тижнів).

Довести ситу столицю – треба дуже сильно постаратися.

Одна з речей, яка допомагає висвітлити ситуацію, – місяць. В ніч, коли Софі потрапляє до замку, він у першій квадрі; з палацу до Пустищ вона летить після повномісяччя: місячна доріжка на річці є, але вузька і блякла, та і світло слабеньке, не затьмарює зорі. Тобто повернення на летючому каяці відбувається через два тижні (третя квадра) або рівно за місяць. У цей строк і вкладаються події першої половини фільму, першого непоказаного проміжку та першої довгої відсутності Хаула.

На повномісяччя така доріжка не тягне.

Друга річ – ота сама «чудернацька мінливість» Хаулової зачіски, яка насправді дуже просто пояснюється: вказівка на те, що минув не один день, і волосся встигло відрости. Коли Хаул іде, він обрізав його трохи вище плечей, гривку – так, щоби не лізла в очі; у день повернення, під час сцени в спальні (візьмемо за орієнтир її, бо там волосся теж сухе і чисте, на відміну від вранішніх подій) гривка на пів-обличчя. Так само і з другим закадровим проміжком, між зникненням Хаула, впродовж якого Софі та Маркл встигають відкрити квітковий магазинчик, до кульмінації. Під час розмови на луках зачіска в Хаула знову акуратно вирівняна і десь на півшиї, коли Софі перегортає його горілиць – пасма знову нерівномірно відрослі (наскільки – складно сказати, коли волосся повсякчасно полоще вітер, не надто розбереш).

Певна річ, що про пропорції в стилізованому малюнку не йдеться, вираховувати можливий час за ростом волосся сенсу немає. Тільки про «довше-коротше» і про рівність, себто давність підстригання.

І, нарешті, третій проміжок за кадром – між кульмінацією та фіналом; на нього припадають одруження та відбудова замку. Тут уже доцільніше орієнтуватися на зачіску Софі. А на момент вильоту війна, зазначимо, ще не скінчена...

З вибором кадрів для фіналу негусто. Сподіваюсь, що зміна довжини помітна.

За логікою – все. За покликом душі хочеться думати, що кульмінація припадає на другий тиждень серпня.

Cave of Mind: «Мандрівний замок» – перегляд із паузами

Частина 1, вступна.

1. Перше китайське японське попередження

Позиція автора для тих, хто думає, що покриватися чорними перами – неабияк круто і сексуально, а також для тих, у кого руки чешуться допомогти нещасним.

2. Тези

Принципи розбору, джерела та головні теми допису.

Частина 2. 3. Основна арка Софі: Конфлікти 18+, або Сльози дідуся Фройда

Ні, очі вас не підводять. Так, про сексуальність у дитячому мультику. (Хоча який він, трясця, дитячий…)

Частина 3. 4. Хаул: враження від першої зустрічі

Перша демонстрація глядачу Хаулових конфліктів та арок у сюжеті, яку жодна людина в світі з першого перегляду не зрозуміє, якщо попередньо не начиталася розборів.

Частина 4.

5. Ліричний відступ про вік

Умовне визначення віку Маркла, Хаула та того, наскільки давно зірвався з небес Кальцифер – чисто щоби полегшити подальше сприйняття тексту.

6. Хаул: історія його очима

Викладення історії Хаула у хронологічному порядку та з точки зору персонажа, який, на відміну від Софі, володіє інформацією в повному обсязі.

Частина 5. 7. Затишний ранок

Спростовування старанно створюваної репутації Хаула як жахливого чародія; протиставлення замку та дому Софі.

Частина 6. 8. Хаул та Маркл: стосунки мовчання

Потрібність Маркла у сюжеті, обумовлення змін порівняно з книгою.

Частина 7. 9. Ще раз до подій ранку

Нащо Хаулу підтримувати легенду Софі про «прибиральницю».

Частина 8. 10. Війна і бар’єри у травматиків

Десь на сороковій хвилині нам дають перші ключі до переосмислення попередніх сцен і розуміння того, що титульний герой – не менший клієнт психолога, ніж Софі, а не просто привабливий нехлюй, який ні до чого в житті серйозно не ставиться.

Частина 9. 11. Ліричний відступ про хронологію

Спроба визначити за візуальними маркерами, скільки протривала війна.

Частина 10.

12. Перевал

Вступ до розбору середини фільму.

13. Істерика

Найбільш складна для розуміння сцена фільму: передумови, підтексти та композиція. Ви все ще думаєте, що тут були хаханьки, як у книзі? Тоді ми йдемо до вас!

Частина 11. 14. Переродження. Майже за кадром

Значення костюмів у середині фільму; перехід Софі та Хаула від заперечення проблем до конструктивного вирішення; закадрова роль Маркла.

Частина 12. 15. Розмова у спальні

Композиція кадру та решта візуальних прийомів оповіді, наступні ключі для розуміння Хаулового прокляття.

Частина 13. 16. Вміння тримати паузу

Стратегічні задачі сценарію та передпосилки до тактичного провалу героїв під час аудієнції в Саліман.

Частина 14. 17. Who is ma’am Suliman?

Визначення магічного та інтелектуального потенціалу головної чаклунки країни.

Частина 15. 18. Король здорової людини

На що сподівався Хаул, коли підсилав до Саліман «матінку Софі», та у що це вилилось у результаті.

Частина 16, необов’язкова. 19. Ліричний відступ про давнє минуле

Деякі здогади щодо Хаулових рідних країв та сім'ї.

Частина 17. 20. Зустріч із Відьмою: майже теорія

Навіщо фільмовий Хаул, геть не показаний бабником, на відміну від книги, з доброї волі міг податися до Відьми Пустищ.

Частина 18.

21. Неситість та свобода

Єдиний знаменник до абсолютно усіх сюжетних ліній фільму.

22. Жіноча трійця

Провідні риси у сюжетних лініях трьох головних жінок у фільмі та у їхніх стосунках із титульним героєм: Відьма – сластолюбство, Саліман – садизм, Софі – різносторонність та цільність.

Частина 19.

23. Переїзд: стіни, люди та сцени-привиди

Сцени, що вгадуються за репліками. Сюрприз: подарунок Хаула – подарунок людини із викривленим спрямуванням прив’язаності VS реакція Софі – реакція людини, котра донедавна жила у нормальній сім’ї. На відміну від.

24. Розмова на луках

І те, як по-різному вона сприймається з позиції кожного з героїв. Продовження їхньої найбільш незручної та косячної взаємодії за весь фільм.

Частина 20. 25. Прощання

Сцена, що при поверхневому розгляді може видатися надміру пересолодженою, як і розмова на луках, але насправді такою не є. Ну й від актора сильно залежить.

Частина 21, кульмінаційна.

26. Руйнівна сила угоди

Чому Кальцифер може лишитися членом родини, та угоду з ним необхідно розірвати, що аж пищить.

27. Подорож назустріч

Композиція ліній Софі та Хаула.

28. За останніми дверима

Чисто емоційні враження від зустрічі на млині.

Частина 22. 29. Неочевидне

Я, блін, розумію, що «нічого не пояснювати» – офіційна позиція режисера, але хоч трохи більше підказок можна було відсипати?

Частина 23. 30. Травми не минають

Розходимося, нас надурили! Хепі-енду не було, фінал відкритий (підтверджено авторами фільму).

Частина 24, фінальна.

31. Пацифізм та розлюднення

Про ставлення до війни у фільмі та у автора допису.

32. Рекламна вставка

Про важливість правильного перекладу для першого ознайомлення, якщо ви не знаєте мови оригіналу (дяка українському та англійському дубляжу, які врятували для мене історію після фіаско з першою озвучкою).

Cave of Mind: «Мандрівний замок» – перегляд із паузами (частина 8)

Якщо комусь потрібні скріни та колажі в оригінальній роздільності UHD 4К – питайте!
Частина 8. 10. Війна і бар’єри у травматиків
Десь на сороковій хвилині нам дають перші ключі до переосмислення попередніх сцен і розуміння того, що титульний герой – не менший клієнт психолога, ніж Софі, а не просто привабливий нехлюй, який ні до чого в житті серйозно не ставиться.

Війна і бар’єри у травматиків
UPD. Те, що я знайшла вже після написання цієї частини розбору. Уривок з діалогу режисера Мамору Осії та співзасновника «Гіблі» Тосіо Судзукі, присвячений чотирикольоровому диску на дверях. Коли хто не володіє японською, то Google Chrome або гуглоперекладач вас урятують. Не те щоби це там розжовувалось до стану манної каші, але… Відсоток збігів обчислюйте самі.

Офіційного пояснення чорній мітці на дверях я не знайшла. Див. вище. Якщо спробувати поєднати дві половини фільму єдиним знаменником – це те, що Хаулу болить. Не конкретне місце з назвою вулиці та номером дому, а точка, де наразі можна з ним зустрітися віч-на-віч. Те, що Хаул намагається не тягти у замок і не виливати на голови домашнім. Чорнота в душі, ластівка-почвара, котра не дає йому спокою. Певні події, нанизані на початкову – зустріч із Кальцифером; відсторонитися від них не виходить, тому що вони повсякчасно нагадують про себе болем, але концентрація тільки на них Хаула потроху і вбиває. Словом, багатошарова травма, від якої, замість того, щоби проробити рівень за рівнем і пережити, він відмежовується.

З минулого до теперішнього

І я не думаю, що там щось змінювалося під час переїзду. Коли Софі повертається з минулого, то Хін проводить її понад вогнем, таким же, у який кидається Хаул. Тому, радше за все, подорож Софі – погляд у корінь, на «проблему в собі». А фокус Хаула – на війні, на «проблемі зовні», спроба вирішити яку самотужки – справа наперед безнадійна.

Так і хочеться порівняти з пташкою, що втягнула голову в пір'я.

Перша поява з-за чорних дверей – при сонці; навіть якщо перетворювався, то заходить у людській подобі, позаяк Маркл о цій порі вже має прокинутися. Це день офіційного проголошення війни, але не початку; для Хаула, якого всю ніч десь там і носило, листи щастя від короля взагалі не стають новиною.

Чаклуни відбулися втратою капелюхів і злегка пошарпаними крилами.

Другий виліт, уже нам показаний – гарна демонстрація Хаулової миролюбної натури. Геть не відпускання темної сторони на волю, як можна було б уявити; в перетвореному стані він, навпаки, душить себе більше, ніж у людському, бо дуже легко забутися, збитися на інстинкти і не повернутись. До жаги крові він доходить наяву тільки двічі: перед Саліман і під час останнього бою. Тут Хаул просто проривається крізь шерег та робить хмарний купол непроникним для переслідувачів, уникаючи спокуси розірвати пару-трійку необережних чаклунів.

В сторону. Подумалося: як же вони його мають ненавидіти. Ті, хто не зміг відкараскатися від присяги, нездатні більше перетворитися на людей, однак з іще не втраченими спогадами про людське життя.

Якщо на попередніх сценах ще можна було викрутити трактовку поведінки на різні боки, то на розмові з Кальцифером з'ясовується остаточно: з господарем замку коїться щось недобре.

Для початку, нам про це кажуть в лоба. Про патовість ситуації, в якій Хаул опинився, втрату людськості тощо, не будемо цитувати до останнього слова. Це не всі карти на стіл, як у випадку з зорепадом, але найбільш рання точка, котра змушує озирнутися і заново оцінити попередні епізоди.

По-друге, відеоряд. Навіть не те, як Хаул скрегоче зубами під час перетворення, а його обличчя далі. Кальцифер – не кохана дівчина і не вихованець, перед ним розігрувати героя сенсу немає. Ба навпаки, з ним можна бути щирішим за будь-кого, бо зазначка «угода забороняє» на сторони цієї самої угоди не розповсюджується. А втім, про напад і чаклунів, котрі вже ніколи не повернуться до людської форми, Хаул оповідає з посмішкою, яка на тлі Кальциферових зазначок «менше літай» виглядає ну зовсім недоречною. І зрозуміло вже, що з’їдені серця – не більше ніж плітки, списати на винятковий садизм та зловтіху не вийде.

Останній скрін – якраз на словах «На мене напали свої».

Фірмова Хаулова посмішка – не єдиний, проте перший із його бар’єрів-захистів, який очевидніє для глядача. Діапазон від: «Ну давай, сунься, якщо насмілишся» до «Все погано, але вам цього знати не слід». Найповніший спектр він проходить під час протистояння Саліман та подальшої втечі, але і без того вистачає. Жорсткий варіант: 1) втеча провулками; 2) стирання вогняних знаків; 3) виліт за чорні двері, перш ніж іти на прорив. М’якший – 1) коли Софі мало не загасила Кальцифера; 2) власне, описана вище нічна розмова; 3) переїзд і розмова на луках; 4) коли він втримує бомбу, а потім прощається перед останнім боєм.

У цій сцені, окрім того, що усміхненість – маркер негараздів, глядач отримує ключ і до наступного бар’єру. Більш широке поняття, ніж посмішка – прагнення виглядати ідеально як обладунок, бо жодного іншого практичного сенсу розвідка при повному параді не несе. Протиставляється цьому бойова подоба Хаула. Поки нібито елегантна, схожа на ластівку, і навіть не зовсім чорненька, але Мінздрав, себто Кальцифер, попереджає, що нічого хорошого з неї не буде.

Тенгу тут – близький до китайського, звідки його запозичили японці, варіант (не красноноса істота). А на ящику (з 00:08:01) прямо стрілочка на Софі вказує, хоча «всередині сюжету» ніби на напрям, у якому насували кришку...

В теорії, знавці японської міфології могли би ще помітити надпис «Тенгу», показаний на ящиках із цукерками, коли Софі каже, що Хаул полює тільки на красунь («тенгу» – зорі, що падають із передзвоном та тріском, а також крилатий лисособака, на якого Хаул скидається у найменш людській зі своїх подоб). Але на практиці хто під час першого перегляду дивиться не на головну героїню, а їй за плече?


Cave of Mind: «Мандрівний замок» – перегляд із паузами
Частина 1, вступна.
1. Перше китайське японське попередження
Позиція автора для тих, хто думає, що покриватися чорними перами – неабияк круто і сексуально, а також для тих, у кого руки чешуться допомогти нещасним.
2. Тези
Принципи розбору, джерела та головні теми допису.
Частина 2. 3. Основна арка Софі: Конфлікти 18+, або Сльози дідуся Фройда
Ні, очі вас не підводять. Так, про сексуальність у дитячому мультику. (Хоча який він, трясця, дитячий…)
Частина 3. 4. Хаул: враження від першої зустрічі
Перша демонстрація глядачу Хаулових конфліктів та арок у сюжеті, яку жодна людина в світі з першого перегляду не зрозуміє, якщо попередньо не начиталася розборів.
Частина 4.
5. Ліричний відступ про вік
Умовне визначення віку Маркла, Хаула та того, наскільки давно зірвався з небес Кальцифер – чисто щоби полегшити подальше сприйняття тексту.
6. Хаул: історія його очима
Викладення історії Хаула у хронологічному порядку та з точки зору персонажа, який, на відміну від Софі, володіє інформацією в повному обсязі.
Частина 5. 7. Затишний ранок
Спростовування старанно створюваної репутації Хаула як жахливого чародія; протиставлення замку та дому Софі.
Частина 6. 8. Хаул та Маркл: стосунки мовчання
Потрібність Маркла у сюжеті, обумовлення змін порівняно з книгою.
Частина 7. 9. Ще раз до подій ранку
Нащо Хаулу підтримувати легенду Софі про «прибиральницю».
Частина 8. 10. Війна і бар’єри у травматиків
Десь на сороковій хвилині нам дають перші ключі до переосмислення попередніх сцен і розуміння того, що титульний герой – не менший клієнт психолога, ніж Софі, а не просто привабливий нехлюй, який ні до чого в житті серйозно не ставиться.
Частина 9. 11. Ліричний відступ про хронологію
Спроба визначити за візуальними маркерами, скільки протривала війна.
Частина 10.
12. Перевал
Вступ до розбору середини фільму.
13. Істерика
Найбільш складна для розуміння сцена фільму: передумови, підтексти та композиція. Ви все ще думаєте, що тут були хаханьки, як у книзі? Тоді ми йдемо до вас!
Частина 11. 14. Переродження. Майже за кадром
Значення костюмів у середині фільму; перехід Софі та Хаула від заперечення проблем до конструктивного вирішення; закадрова роль Маркла.
Частина 12. 15. Розмова у спальні
Композиція кадру та решта візуальних прийомів оповіді, наступні ключі для розуміння Хаулового прокляття.
Частина 13. 16. Вміння тримати паузу
Стратегічні задачі сценарію та передпосилки до тактичного провалу героїв під час аудієнції в Саліман.
Частина 14. 17. Who is ma’am Suliman?
Визначення магічного та інтелектуального потенціалу головної чаклунки країни.
Частина 15. 18. Король здорової людини
На що сподівався Хаул, коли підсилав до Саліман «матінку Софі», та у що це вилилось у результаті.
Частина 16, необов’язкова. 19. Ліричний відступ про давнє минуле
Деякі здогади щодо Хаулових рідних країв та сім'ї.
Частина 17. 20. Зустріч із Відьмою: майже теорія
Навіщо фільмовий Хаул, геть не показаний бабником, на відміну від книги, з доброї волі міг податися до Відьми Пустищ.
Частина 18.
21. Неситість та свобода
Єдиний знаменник до абсолютно усіх сюжетних ліній фільму.
22. Жіноча трійця
Провідні риси у сюжетних лініях трьох головних жінок у фільмі та у їхніх стосунках із титульним героєм: Відьма – сластолюбство, Саліман – садизм, Софі – різносторонність та цільність.
Частина 19.
23. Переїзд: стіни, люди та сцени-привиди
Сцени, що вгадуються за репліками. Сюрприз: подарунок Хаула – подарунок людини із викривленим спрямуванням прив’язаності VS реакція Софі – реакція людини, котра донедавна жила у нормальній сім’ї. На відміну від.
24. Розмова на луках
І те, як по-різному вона сприймається з позиції кожного з героїв. Продовження їхньої найбільш незручної та косячної взаємодії за весь фільм.
Частина 20. 25. Прощання
Сцена, що при поверхневому розгляді може видатися надміру пересолодженою, як і розмова на луках, але насправді такою не є. Ну й від актора сильно залежить.
Частина 21, кульмінаційна.
26. Руйнівна сила угоди
Чому Кальцифер може лишитися членом родини, та угоду з ним необхідно розірвати, що аж пищить.
27. Подорож назустріч
Композиція ліній Софі та Хаула.
28. За останніми дверима
Чисто емоційні враження від зустрічі на млині.
Частина 22. 29. Неочевидне
Я, блін, розумію, що «нічого не пояснювати» – офіційна позиція режисера, але хоч трохи більше підказок можна було відсипати?
Частина 23. 30. Травми не минають
Розходимося, нас надурили! Хепі-енду не було, фінал відкритий (підтверджено авторами фільму).
Частина 24, фінальна.
31. Пацифізм та розлюднення
Про ставлення до війни у фільмі та у автора допису.
32. Рекламна вставка
Про важливість правильного перекладу для першого ознайомлення, якщо ви не знаєте мови оригіналу (дяка українському та англійському дубляжу, які врятували для мене історію після фіаско з першою озвучкою).

Cave of Mind: «Мандрівний замок» – перегляд із паузами (частина 7)

Якщо комусь потрібні скріни та колажі в оригінальній роздільності UHD 4К – питайте!
Частина 7. 9. Ще раз до подій ранку
Нащо Хаулу підтримувати легенду Софі про «прибиральницю».

Ще раз до подій ранку
Про перший акт, коли Софі знайомиться із дверима-порталами і дозволяє собі трішечки, зовсім трішечки, попустувати, я вже писала.

00:27:11

Другий акт – досить очевидний. Це дешевий розводняк Кальцифера, який, до речі, не такий уже нетіпаха-бідося і здатен пихнути полум’ям під комин так, щоби Софі відскочила на інший кінець кімнати, забувши про відро з водою. Що би він, певне, і провернув, якби це була стороння людина, а не та, котру обрало господареве серце, і вже цілком свідомо, а не за спогадами дитинства. А так – вітаємо, Софі. Ти нарешті вдома, хоча сама того ще не знаєш.

Реакція Софі – така ж, як пізніше і на Марклові вереди: нульова. Пручатися марно.

Ну і третій акт цього уривку: власне поява господаря. З одного боку, це несамовите шкрябання Софі ложкою по сковорідці, коли вона впізнає позавчорашнього рятівника, складає два і два та розуміє, чому саме Відьма Пустищ просила переказати вітання Хаулові. З іншого – скласти картинку докупи намагається він сам. І проявляє себе не тільки як людина, що дбає про власні інтереси, а і як старший та голова родини, далі за списком. Хоч би як парадоксально це звучало при його угоді.

Приблизний монолог у голові: а бодай тобі, Відьмі Пустищ, моїй надміру здогадливій сестричці, та й мені заразом!..

1. Як не з першої хвилини, так від матеріалізації Відьминої записки Хаул знає, що перед ним позавчорашня дівчина, та розуміє, що вона проклята почасти з його вини. (В сторону: він стільки років бігав по всій країні, а тут – за кілька годин! Воістину, жінка в ревнощах краща за будь-які пошукові чари.) А Софі ще і з міста, де він останні місяці старанно створював собі не найкращу репутацію. Питання: як швидко за таких обставин його пошлють у цікаву еротичну подорож при спробі бодай щось розповісти?

2. Досвіду вистачає, він розпізнає умови закляття. Яке, згідно з умовами фільму, не просто робило Софі старою, а приводило вік у відповідність до душевного стану. Тож розуміє Хаул і те, що не йому одному на світі погано, і відходить убік. Оскільки він сам – зайве нагадування про прокляття, а власна душевна втома робить із нього поганого розрадника, він пристає на гру, даючи «прибиральниці» трохи розправити скарлючену душу.

а) Дозволяє випустити пару. Те, чого Софі бракувало як не все життя, так після смерті батька – точно. Їй ще далеко до визнання своїх проблем і бажань, але вона вперше за довгий час не стримує злість. І, позаяк відьмина шия поза зоною доступу, викручування ганчірки Софі теж влаштує.

Ящичок з-під консервів. Цікаво, кому оптові об'єми? Хаулу, який має добре готувати (по суті, ті ж (ал)хімічні реакції, тільки в профіль), або Марклу, аби не одними хлібом та сиром?

б) Безсовісно експлуатує Марклову вдачу. Слова на прощання: «Прослідкуй, щоби з прибиранням не перестарались» – ну аж ніяк не розрахунок на те, що Маркл насправді здатен від чогось утримати Софі, коли та пре, наче молодий танк. Підтекст: «Тримайся рядом, допомагай, вона своя».

Зоряне озеро – приємний, але непланований бонус, куди саме відводити замок, не зазначалося (якщо зазначалося, то це доповнення від перекладача). Але теж допомагає. Софі перестає намивати все довкола, ніби очманілий єнот, і дозволяє собі просто посидіти і бездумно подивитись на воду, поки інші працюють (як показувалося на початку, надмірний трудоголізм теж заважає їй нормально жити).

Дозволити собі впродовж декількох годин нікуди не бігти і нічим не займатися – це для Софі подвиг і воднораз життєва необхідність.

Рецепт діє. Наяву Софі ще заперечує свої бажання, але уві сні дозволяє їм повністю узяти гору, бо це «тільки сон».

І волосся розпущене. Косичка – маркер розслаблення для Софі, як для Хаула – міміка.

В сторону. Може здатися, що після середини фільм та роман остаточно розходяться, але ні. За настроєм цей уривок скидається не на прибирання з книги, а на дев’ятнадцятий розділ, коли Хаул відсилає Софі винищувати бур’яни гербіцидом і дає їй у напарники Персиваля (спрощено для тих, хто не читав: 0,5 принца Джастіна). Спочатку виявляється, що юнак настільки слухняний, що на ньому просто нецікаво зганяти злість, а остаточно Софі заспокоюється, спостерігаючи за заходом сонця. Екранізація «за мотивами» на практиці.


Cave of Mind: «Мандрівний замок» – перегляд із паузами
Частина 1, вступна.
1. Перше китайське японське попередження
Позиція автора для тих, хто думає, що покриватися чорними перами – неабияк круто і сексуально, а також для тих, у кого руки чешуться допомогти нещасним.
2. Тези
Принципи розбору, джерела та головні теми допису.
Частина 2. 3. Основна арка Софі: Конфлікти 18+, або Сльози дідуся Фройда
Ні, очі вас не підводять. Так, про сексуальність у дитячому мультику. (Хоча який він, трясця, дитячий…)
Частина 3. 4. Хаул: враження від першої зустрічі
Перша демонстрація глядачу Хаулових конфліктів та арок у сюжеті, яку жодна людина в світі з першого перегляду не зрозуміє, якщо попередньо не начиталася розборів.
Частина 4.
5. Ліричний відступ про вік
Умовне визначення віку Маркла, Хаула та того, наскільки давно зірвався з небес Кальцифер – чисто щоби полегшити подальше сприйняття тексту.
6. Хаул: історія його очима
Викладення історії Хаула у хронологічному порядку та з точки зору персонажа, який, на відміну від Софі, володіє інформацією в повному обсязі.
Частина 5. 7. Затишний ранок
Спростовування старанно створюваної репутації Хаула як жахливого чародія; протиставлення замку та дому Софі.
Частина 6. 8. Хаул та Маркл: стосунки мовчання
Потрібність Маркла у сюжеті, обумовлення змін порівняно з книгою.
Частина 7. 9. Ще раз до подій ранку
Нащо Хаулу підтримувати легенду Софі про «прибиральницю».
Частина 8. 10. Війна і бар’єри у травматиків
Десь на сороковій хвилині нам дають перші ключі до переосмислення попередніх сцен і розуміння того, що титульний герой – не менший клієнт психолога, ніж Софі, а не просто привабливий нехлюй, який ні до чого в житті серйозно не ставиться.
Частина 9. 11. Ліричний відступ про хронологію
Спроба визначити за візуальними маркерами, скільки протривала війна.
Частина 10.
12. Перевал
Вступ до розбору середини фільму.
13. Істерика
Найбільш складна для розуміння сцена фільму: передумови, підтексти та композиція. Ви все ще думаєте, що тут були хаханьки, як у книзі? Тоді ми йдемо до вас!
Частина 11. 14. Переродження. Майже за кадром
Значення костюмів у середині фільму; перехід Софі та Хаула від заперечення проблем до конструктивного вирішення; закадрова роль Маркла.
Частина 12. 15. Розмова у спальні
Композиція кадру та решта візуальних прийомів оповіді, наступні ключі для розуміння Хаулового прокляття.
Частина 13. 16. Вміння тримати паузу
Стратегічні задачі сценарію та передпосилки до тактичного провалу героїв під час аудієнції в Саліман.
Частина 14. 17. Who is ma’am Suliman?
Визначення магічного та інтелектуального потенціалу головної чаклунки країни.
Частина 15. 18. Король здорової людини
На що сподівався Хаул, коли підсилав до Саліман «матінку Софі», та у що це вилилось у результаті.
Частина 16, необов’язкова. 19. Ліричний відступ про давнє минуле
Деякі здогади щодо Хаулових рідних країв та сім'ї.
Частина 17. 20. Зустріч із Відьмою: майже теорія
Навіщо фільмовий Хаул, геть не показаний бабником, на відміну від книги, з доброї волі міг податися до Відьми Пустищ.
Частина 18.
21. Неситість та свобода
Єдиний знаменник до абсолютно усіх сюжетних ліній фільму.
22. Жіноча трійця
Провідні риси у сюжетних лініях трьох головних жінок у фільмі та у їхніх стосунках із титульним героєм: Відьма – сластолюбство, Саліман – садизм, Софі – різносторонність та цільність.
Частина 19.
23. Переїзд: стіни, люди та сцени-привиди
Сцени, що вгадуються за репліками. Сюрприз: подарунок Хаула – подарунок людини із викривленим спрямуванням прив’язаності VS реакція Софі – реакція людини, котра донедавна жила у нормальній сім’ї. На відміну від.
24. Розмова на луках
І те, як по-різному вона сприймається з позиції кожного з героїв. Продовження їхньої найбільш незручної та косячної взаємодії за весь фільм.
Частина 20. 25. Прощання
Сцена, що при поверхневому розгляді може видатися надміру пересолодженою, як і розмова на луках, але насправді такою не є. Ну й від актора сильно залежить.
Частина 21, кульмінаційна.
26. Руйнівна сила угоди
Чому Кальцифер може лишитися членом родини, та угоду з ним необхідно розірвати, що аж пищить.
27. Подорож назустріч
Композиція ліній Софі та Хаула.
28. За останніми дверима
Чисто емоційні враження від зустрічі на млині.
Частина 22. 29. Неочевидне
Я, блін, розумію, що «нічого не пояснювати» – офіційна позиція режисера, але хоч трохи більше підказок можна було відсипати?
Частина 23. 30. Травми не минають
Розходимося, нас надурили! Хепі-енду не було, фінал відкритий (підтверджено авторами фільму).
Частина 24, фінальна.
31. Пацифізм та розлюднення
Про ставлення до війни у фільмі та у автора допису.
32. Рекламна вставка
Про важливість правильного перекладу для першого ознайомлення, якщо ви не знаєте мови оригіналу (дяка українському та англійському дубляжу, які врятували для мене історію після фіаско з першою озвучкою).