Автори: Крістен Андерсон-Лопес та Роберт Лопес.
Публікація на інших ресурсах: з посиланням на цей допис або блог.
Публікація на інших ресурсах: з посиланням на цей допис або блог.
Ельза:
Всю мене пройма тремтіння,
Та це не мороз.
Рідне щось у нім є –
Наче сон, що згадати ледь
вдалось.
Знаю, поряд ти –
Друг мій із дитячих літ.
Що ж, я вдома,
Врешті я знайшла свій
світ.
Змалку я – немов твердиня,
Де холод таїни.
Ти – така ж! Прошу, / Я така ж, як ти.
Відкрий свій біль мені!
Покажись!
Я так прагну стріті.
Покажись,
Друже мій.
Чи не тебе я шукала
упродовж життя?
Покажись!
Дай знак у пітьмі.
Скінчились протиріччя, / Розділеність минула.
І впевненість веде – / Я впевнена, що цей
Знайти свою незвичність,
/ Потік мені відкриє,
Збагнути відмінність від
людей. / Чом відрізнялась я від людей?
Я ніколи не ходила
Тим же шляхом, що й вони.
Цей день прийшов!
Невже покров
Спаде із таїни?
Покажись!
Проминула трема.
Мур вагань розбито вщент.
Ти та розгадка, яку я
ждала все життя!
О, покажись!
Нині слушний момент.
Двері у світ ти відчини!
Сил на ждання бракне
мені!
О, двері у світ ти
відчини!
Сил на ждання бракне мені!
Ідуна:
Де край моря кінь ірже,
Річка пам’ять в серці стереже.
Поспішай, додому час…
Ельза: Я знайшлась!
Ельза та Ідуна:
Покажись у силі та славі!
Ринь у вись! Чимось
більшим стань!
Саме себе ти шукала…
Ельза: …упродовж життя!
Ідуна: …упродовж життя!
О, покажись
Ти.
І чоловіча версія:
Немає коментарів:
Дописати коментар