1. Перше китайське японське попередження
Позиція автора для тих, хто думає, що покриватися чорними перами – неабияк круто і сексуально, а також для тих, у кого руки чешуться допомогти нещасним.
2. Тези
Принципи розбору, джерела та головні теми допису.
 |
| Автор KCardamon |
Мені наразі відчайдушно не достає двох речей. Першої –
екранізації книги Діани Вінн Джонс. З гумором, іронією, сарказмом, відром гербіциду
в пику (найулюбленіше!), пиятиками та тотальним взаємним тролінгом Хаула та Софі. Краще одразу у
вигляді серіалу, щоби насолодитися і замковими буднями, і всіма сюжетними
лініями, але, якщо нічого масштабного поки не передбачається, то мюзикл
теж підійде. А друга річ – книга за мультфільмом Міядзакі, що розширювала би
саме його світ.
Сиджу оце, потроху колупаю ляльок, ну й для натхнення заходилась
передивлятися мультфільм. І, подеколи розклавши відеоряд покадрово, несподівано
відкрила для себе нові грані, про які хочеться потриндіти. І все-то почалося з бажання
пошукати, чи не знайдеться на задньому плані щось, що би можна було використати
для не настільки заїжджених аутфітів (знайшлося), а вилилося – у майже 48 вордівських
сторінок роздумів, висновків та домислів.
Розбір нижче розрахований на тих, хто неодноразово дивився,
зафанатів і хоче чогось ще, решта читає на свій власний страх і ризик. Вельми
не раджу цього робити, якщо ви ще «Замок» не бачили: перший перегляд буває
тільки раз у житті.
Я чесно не можу віддати перевагу чомусь одному, сказати, що
краще, і назвати книгу «неглибокою» та «бляклою». У ній немає тонни драми,
проте дитячість та казковість там удавані, пошкреби – і отримаєш дуже достовірну
та цікаву з точки зору психології історію. Про яку можна розлягатися не менше,
ніж у цьому дописі. Та скажімо так. Коли замислитися, за якими героями хочеться
стежити, а з якими – жити… За книжковою парою цікаво спостерігати зі сторони – але
боронь Боже опинитися в епіцентрі їхніх розборок, якщо ви самі не вмієте так
іскрити. Я би точно не витримала, не той темперамент – і, разом із тим, «для
життя» я би наполегливо радила саме їх. Бо їхні арки та їхні психологічні заморочки
– це якраз те, що лікується обивательським «зчепи зуби, ганчірка, знайди собі
нове хобі, і годі вже скиглити».
Натомість фільмовий Хаул у реальному житті – таке провалля,
що дуже мало людей виберуться з нього живими. Очі відвести складно, бо це та ж
негативна манливість, що й у Босха, і персонажів таких я обожнюю (свій свояка,
еге ж). Копирсатися в них та розбирати мотиви вчинків – окрема форма задоволення
і автора, і реципієнта. Але в житті краще тримайте з ними певну дистанцію. Якщо
у вас нема спецзнань із психології та/або стійкості 100-го рівня – не лізьте
надто глибоко, бо невідомо, чи ви а) не впадете в провалля самі, і б) не погіршите
травматику сяк-так вибудоване життя, де не болить і можна якось функціонувати.
І ще раз – персонально для тих, хто хоче відчути себе рятівниками
людства. В реальному житті, якщо ви не можете гарантувати власну емоційну невтягненість,
допомогу і те, що ви пробудете з людиною весь час, поки вона пророблятиме травми
– не лізьте. Захисти – не ідеальний, тупиковий, проте по-своєму дієвий метод.
Якщо ви не спеціаліст, обмежтеся ситуативною допомогою за умови, що вас про неї
попрохали, але не руйнуйте, заново відбудовувати в сто разів складніше, ніж ховатися
за готовими. Плюс від невдалих втручань зазвичай відростає ще товщий шар
захистів, ніж був до того, і людина починає витрачати ще більше ресурсів на їх
підтримування замість чогось продуктивного.
Я недарма винесла в заголовок назву однієї з композицій
саундтреку. І не перекладала не з позерства. «Mind» – розум, психіка, намір, думка,
бажання, свідомість, спогад, душа. Одне не вибереш. На прогулянку тими закапелками
я вас і запрошую.
Окрім очевидних тем війни, самотності, дорослішання і
старості душі та тіла, у «Замку» є ще двійко провідних – сексуальність і психотравми.
Сексуальність – більше до Софі, травми – до Хаула, але розділення досить умовне,
бо в ході історії виявляється, що кожного з героїв не оминули обидві проблеми. І,
хоча ці слова звучатимуть досить часто, сюжет ширший за взаємодією двох
головних героїв, тож я, відповідно, не буду підганяти розбір під якусь певну
точку зору. Натомість я намагатимусь розглянути кожного з персонажів зусібіч, і
кожен епізод – неупереджено та незатьмареними очима, виходячи з того, що жоден
із них не є зайвим та слугує певній меті.
Цитати з фільму вивірялися за японськими субтитрами за допомогою
словників і такої-то матері. За пояснення найбільш складних нюансів висловлюю
глибоку вдячність панові Тецуї Сатоу (Studio Ghibli unites people, о так). Де можливо, підтверджуватиму висновки ще і цитатами з видання артбуку
англійською, але їх не так багато, артбук бідненький – і на коментарі, і на додаткові
робочі матеріали («Відморозки» мене розбалували). Третє джерело – романи Діани Вінн
Джонс «Мандрівний замок Хаула» та «Надхмарний замок», у тій мірі, в якій текст не протирічить відеоряду.
Ще один принцип розгляду: мені байдуже, чи малювали
художники це навмисне, чи для заповнення заднього плану. Якщо друге не зазначено
прямо – використовую все, що знайду.
Забігаючи наперед: про Софі буде помітно менше. І не тому, що
вона нецікава мені і взагалі, як персонаж – просто вона у глядача на долоні,
камера від неї майже не відривається, і на її арці ти відпочиваєш серцем та
мізками. Розгляд і так великий, не хочеться розтягувати його ще й коментуванням
того, що і без мене всі бачать, у стилі 75% артбуку. Натомість 2/3 історії Хаула
винесено у мовчання та у візуал, ще й не завжди прямо з ним пов’язаний, штибу міміки
і одягу. Для мене особисто все стало на свої місця не тоді, коли я дивилася в
динаміці, а коли почала займатися геть відстороненою справою – розбирати фільм
по кадрах, аби зрозуміти, як пошитий одяг. Ну й мимоволі перемкнула спосіб
думок.
Не зрозумійте неправильно. Просто Міядзакі – людина-малюнок.
Я – людина-слово. Із дуже поганим зором на додачу, і часто візуальний канал у
мене – допоміжний та суто функціональний, «аби машина не збила». Від погіршання
зору і наступні п’ятнадцять чи то шістнадцять років я кіно взагалі сприймала
тільки на слух – без найменших втрат для розуміння сюжету. Як то кажуть, мої
проблеми, ніхто нікому нічого, типове непорозуміння візуала та аудіала. Та приблизно
це я і мала на увазі, коли говорила, що студія «Гіблі» аж надто покладається на
відеоряд, а сценарна частина в них провисає. («Замку», до речі, це не стосувалося,
але єдиний у своєму роді.) НМД, західний підхід, коли сценарист, режисер і
художник-постановник – різні люди, і кожен розповідає історію тим методом, яким
володіє щонайкраще, не є абсолютним злом. Розділення ролей не виключає
багатошаровості, але робить історію приступнішою для людей із кардинально різними
способами мислення та сприйняття – просто тому, що митцям самим попередньо треба
домовитися і скоординувати ці різні способи так, щоби на виході отримати єдине
ціле.
P.S. 1 лютого. Ну, будемо вважати, що допис акурат до Хаулового дня народження (31 січня/1 лютого; оскільки неможливо визначити, високосний був рік або ні, то неможливо і сказати точніше. За подробицями відсилаю до роману.)
Cave of Mind: «Мандрівний замок» – перегляд із паузами
1. Перше китайське японське попередження
Позиція автора для тих, хто думає, що покриватися чорними перами – неабияк круто і сексуально, а також для тих, у кого руки чешуться допомогти нещасним.
2. Тези
Принципи розбору, джерела та головні теми допису.
Частина 2. 3. Основна арка Софі: Конфлікти 18+, або Сльози дідуся Фройда
Ні, очі вас не підводять. Так, про сексуальність у дитячому мультику. (Хоча який він, трясця, дитячий…)
Частина 3. 4. Хаул: враження від першої зустрічі
Перша демонстрація глядачу Хаулових конфліктів та арок у сюжеті, яку жодна людина в світі з першого перегляду не зрозуміє, якщо попередньо не начиталася розборів.
Частина 4.
5. Ліричний відступ про вік
Умовне визначення віку Маркла, Хаула та того, наскільки давно зірвався з небес Кальцифер – чисто щоби полегшити подальше сприйняття тексту.
6. Хаул: історія його очима
Викладення історії Хаула у хронологічному порядку та з точки зору персонажа, який, на відміну від Софі, володіє інформацією в повному обсязі.
Частина 5. 7. Затишний ранок
Спростовування старанно створюваної репутації Хаула як жахливого чародія; протиставлення замку та дому Софі.
Частина 6. 8. Хаул та Маркл: стосунки мовчання
Потрібність Маркла у сюжеті, обумовлення змін порівняно з книгою.
Частина 7. 9. Ще раз до подій ранку
Нащо Хаулу підтримувати легенду Софі про «прибиральницю».
Частина 8. 10. Війна і бар’єри у травматиків
Десь на сороковій хвилині нам дають перші ключі до переосмислення попередніх сцен і розуміння того, що титульний герой – не менший клієнт психолога, ніж Софі, а не просто привабливий нехлюй, який ні до чого в житті серйозно не ставиться.
Частина 9. 11. Ліричний відступ про хронологію
Спроба визначити за візуальними маркерами, скільки протривала війна.
Частина 10.
12. Перевал
Вступ до розбору середини фільму.
13. Істерика
Найбільш складна для розуміння сцена фільму: передумови, підтексти та композиція. Ви все ще думаєте, що тут були хаханьки, як у книзі? Тоді ми йдемо до вас!
Частина 11. 14. Переродження. Майже за кадром
Значення костюмів у середині фільму; перехід Софі та Хаула від заперечення проблем до конструктивного вирішення; закадрова роль Маркла.
Частина 12. 15. Розмова у спальні
Композиція кадру та решта візуальних прийомів оповіді, наступні ключі для розуміння Хаулового прокляття.
Частина 13. 16. Вміння тримати паузу
Стратегічні задачі сценарію та передпосилки до тактичного провалу героїв під час аудієнції в Саліман.
Частина 14. 17. Who is ma’am Suliman?
Визначення магічного та інтелектуального потенціалу головної чаклунки країни.
Частина 15. 18. Король здорової людини
На що сподівався Хаул, коли підсилав до Саліман «матінку Софі», та у що це вилилось у результаті.
Частина 16, необов’язкова. 19. Ліричний відступ про давнє минуле
Деякі здогади щодо Хаулових рідних країв та родини.
Частина 17. 20. Зустріч із Відьмою: майже теорія
Навіщо фільмовий Хаул, геть не показаний бабником, на відміну від книги, з доброї волі міг податися до Відьми Пустищ.
Частина 18.
21. Неситість та свобода
Єдиний знаменник до абсолютно усіх сюжетних ліній фільму.
22. Жіноча трійця
Провідні риси у сюжетних лініях трьох головних жінок у фільмі та у їхніх стосунках із титульним героєм: Відьма – сластолюбство, Саліман – садизм, Софі – різносторонність та цільність.
Частина 19.
23. Переїзд: стіни, люди та сцени-привиди
Сцени, що вгадуються за репліками. Сюрприз: подарунок Хаула – подарунок людини із викривленим спрямуванням прив’язаності VS реакція Софі – реакція людини, котра донедавна жила у нормальній сім’ї. На відміну від.
24. Розмова на луках
І те, як по-різному вона сприймається з позиції кожного з героїв. Продовження їхньої найбільш незручної та косячної взаємодії за весь фільм.
Частина 20. 25. Прощання
Сцена, що при поверхневому розгляді може видатися надміру пересолодженою, як і розмова на луках, але насправді такою не є. Ну й від актора сильно залежить.
Частина 21, кульмінаційна.
26. Руйнівна сила угоди
Чому Кальцифер може лишитися членом родини, та угоду з ним необхідно розірвати, що аж пищить.
27. Подорож назустріч
Композиція ліній Софі та Хаула.
28. За останніми дверима
Чисто емоційні враження від зустрічі на млині.
Частина 22. 29. Неочевидне
Я, блін, розумію, що «нічого не пояснювати» – офіційна позиція режисера, але хоч трохи більше підказок можна було відсипати?
Частина 23. 30. Травми не минають
Розходимося, нас надурили! Хепі-енду не було, фінал відкритий (підтверджено авторами фільму).
Частина 24, фінальна.
31. Пацифізм та розлюднення
Про ставлення до війни у фільмі та у автора допису.
32. Рекламна вставка
Про важливість правильного перекладу для першого ознайомлення, якщо ви не знаєте мови оригіналу (дяка українському та англійському дубляжу, які врятували для мене історію після фіаско з першою озвучкою).
Немає коментарів:
Дописати коментар