Cave of Mind: «Мандрівний замок» – перегляд із паузами (частина 2)

Частина 2. 3. Основна арка Софі: Конфлікти 18+, або Сльози дідуся Фройда

Ні, очі вас не підводять. Так, про сексуальність у дитячому мультику. (Хоча який він, трясця, дитячий…)

Основна арка Софі: Конфлікти 18+, або Сльози дідуся Фройда

Фільмова Софі – не така нестерпна властолюбна пролаза, якою була її книжкова тезка. Вона ніжніша, м’якша та пухнастіша (і ой недарма, для заявленого чотирикутника саме така героїня і була потрібна). Але плюньте у вічі тому, хто скаже, що вона нецікавий персонаж, котрий повністю розчиняється в коханому.

Перші хвилини – від майстерні до втечі з дому – підсовують нам приблизно такий розклад.

1. Софі – не Попелюшка у своїй родині. От просто подивіться на її кімнату. Зручне ліжко, різьблені меблі не гірші, ніж в іншій частині дому, якісь милі марнички (статуетка на підвіконні, скринька з прикрасами або якимись секретами…). Тому робимо висновок, що її поведінка – виключно її добра воля.

- Зазначка № 1: книжна дівчинка, яка не має часу на реальне життя, бо весь час присвячує майстерні та родинному бізнесу.

- Зазначка № 2: в облаштуванні кімнати Софі виявляє значно більше жіночності, мрійливості та романтичності, ніж дозволяє собі в одязі або у думках.

2. З рідні маємо молодшу сестру – біляву гарнюсю, навколо якої упадають всі чоловіки від п’ятнадцяти до п’ятдесяти в радіусі найближчих десяти кілометрів, і таку саму привабливу мати, яка геть не вважає, що після тридцяти п’яти (мінімум) життя скінчилося. Їхня краса – це типаж Цукерочки з «У джазі тільки дівчата», дещо проста, наївна та дурненька, але напрочуд ваблива (краса Софі поряд із ними – цнотлива, більш витончена та спокійна). Також згадують померлого батька – достатньо давно, аби доньками це сприймалося як факт, а не викликало сльози на очах, але ще недостатньо, аби мати вийшла заміж удруге. Оскільки історія в нас розвивається у подобі ХІХ ст., можна припустити, що щонайменше рік тому, бо ніхто в родині вже не носить жалобне вбрання (рік – мінімальний термін пристойності, взагалі-то по чоловіку або одному з батьків жалобу носили два роки).

3. Софі аргументує своє вболівання за крамницю фразою «тато любив». Чи хочеться їй самій робити ті капелюшки – вона не відповідає, питання сестри заганяє її в глухий кут. Але помітно, що вона рветься «на волю, в пампаси», в майстерні нудиться і навіть поговорити з ровесницями нормально не може, бо майбутня власниця і має тримати дистанцію. Із цього можна зробити висновки про жертовність і про те, що вона була більше татковою дочкою, ніж маминою.

4. Ще одне: мати у від’їзді, все місто розважається. Старша сестра, замість того, щоб піти на свято, спочатку завершує роботу, а потім біжить випасати молодшу – просто побачити і переконатись, що у тої все в порядку. Із однозначних висновків у цьому пункті – велика відповідальність Софі і теплі стосунки між сестрами. Із можливих – тривожність старшої та, в них обох, слабкий зв’язок із матір’ю (жодних питань, чи не повернулася ще, чи не написала, абощо, Летті переймається лише сестрою).

Даруйте, що лізу в казку з фізіологією, але треба-таки зазначити. Це вже не з відеоряду, це з загального розвитку. За останні роки дуже сильно знизився вік настання пубертату і, зокрема, менархе. На моїй пам’яті вікова норма змінилася з 11-13 років до 9-10, 7 і 8 вже не є рідкістю. У ХІХ сторіччі, на якому базується «Замок», нормальним вважався вік 15-17. Тож дорослішати Софі почала би пізніше, і для її 18-ти років усі ті гормональні бурі, що супроводжують перебудову організму, були би значно ближчими спогадами, ніж для ровесниць із ХХІ ст.

І з цього коктейлю в мене виходить наступне. Батько помер, мати, відбувши жалобу, почала підшукувати собі нову партію – імовірно, не звертаючи уваги на обох доньок. Старша, яка дуже сильно любила татка, відчула в цьому певну зраду. Це все сталося в отой благодатний вік, коли гормони буяють, у голові повний кавардак, і навіть безглузда ідея фікс гарно пускає коріння, ба більше, дає рясні паростки і може добряче попсувати життя, якщо їх вчасно не висмикати. І, оскільки з Софі ніхто не вважав за потрібне побесідувати (а з нею цю тему таки не проговорювали), висновків вона доходила самостійно і з юнацьким максималізмом – робитиму все, аби не зрадити батькову пам’ять і не стати схожою на матір.

І ще одна зазначка. Головна різниця між Софі та її сестрою – не зовнішність. Умови праці. Летті наразі – просто мила дівчинка, вбачити у ній розпусницю або ще якийсь кримінал можна хіба що з п’яних очей. Просто над нею не висить спадок, вона не душить свою жіночу природу, вона працює у кондитерській в центрі міста, де постійно спілкується з чоловіками, вміє спокійно реагувати на їхні жартики і віджартовуватися сама. А от дамська капелюшна майстерня на околиці – місце, де з протилежною статтю кепсько. Чоловік туди зайде хіба що купити подарунок для коханої жінки. Тобто «не варіант». Поза роботою Софі не буває, а на роботі, навіть якби захотіла, не має де набиратися досвіду в спілкуванні.

«Якби». Софі з Хаулом одне одного варті. В неї таргани в голові не настільки відгодовані, але методи вирішення дуже схожі. Один ховає біль за фарбованим волоссям – інша вбирається у старечі сукні, аби тільки її не сприймали, як сексуальний об’єкт. Лиш інколи дозволяючи собі помріяти. Йой, та це ж просто пісня. Спочатку розмова дівчат, яка в перекладі означає: «А чи достатньо я вродлива, аби в мене викрали серце?» Потім Софі зазирає в люстро з тими же думками (і вона красива, у тому моменті вона зображена по-справжньому красивою). А за мить – чисто старечим рухом капелюх на ніс: як же, розмріялась! Нічого цікавого в твоєму житті не буде! У тому самому віці, коли життя попереду, відкриті всі шляхи та можна летіти і мріяти, вона старанно ставить на майбутньому хрест і робить із себе стареньку.

А як Софі тим самим жестом натягає капелюшок, коли вирушає до палацу – м-м!

І для того, щоби вибратися з власноруч створеного пекельного кола і трохи відпустити придушену жіночність, Софі потребувала саме такого чоловіка, як Хаул. (Він, попри цацки-пецки, намальований однозначним юнаком, за андрогінами – це, будь ласка, у «Сказання Земномор’я», в гості до Павука.) Більш яскраву мужність вона б на тому етапі відкинула, як небезпечну. Вона і від такої була ладна втекти, якби їм обом не довелося тікати в одному напрямку.

Ну і далі – «Круговерть життя», яку не перемалював і не перекосплеїв тільки лінивий. Прозора метафора кохання як польоту душі та крил за спиною.

Політ Софі та Хаула над площею, либонь, задумувався як танок, але на виході відчувається легкий дисонанс між аудіо- та відеорядом. «Круговерть життя» – венський вальс, а цей прохід узятий із танцю варсовьєн, гібриду вальсу, польки та мазурки, і у класичному вальсі не використовується. Ну, хто не знає, тому не мулятиме.

Руки. Грамотно показані руки, панове любителі пхати постільні сцени через кожні п’ять розділів, – це така еротика, що забуваєш, як дихати. Причому тут попервах нічого чуттєвого немає – порятунок і допомога. Чуттєвість – відтоді, коли Софі переконується, що не впаде, починає отримувати задоволення від незвичності ситуації і раптом розуміє, що пізно сахатися, до прогулянки понад дахами додається маленький бонус.

Ба навіть не один. Другий – це закляття, через яке питання сексуальності у стосунках наступного разу зринає більше ніж за годину екранного часу. Що коїлося в душі між цими точками – не менш цікаво, але воно стосується радше впевненості, ніж чуттєвості. Чуттєвість Софі не підпускає (див. далі) аж до моменту найдовшого зникнення Хаула. Можна лише гадати, на скільки, але не на один день, бо вони з Марклом встигли відкрити квітковий магазинчик і сяк-так набрати клієнтуру в умовах, коли квіти – не товар першої необхідності. І от коли коханого поблизу немає і, можливо, він не повернеться взагалі – от тоді Софі і попускає віжки.

01:26:05

Іронічно, що поворотна точка – розмова з тією жінкою, що її зачарувала. Мирна розмова з суперницею посеред жахіть війни – це відгонить сюром, але неймовірно затишним сюром. Про те, як почуваються закохані, Софі з матір’ю мала би розмовляти, а не зі слабкою на голову сторічною бабцею, але сталося так, що для нашої книжної дівчинки це перша розмова про кохання на практиці. З матір’ю вона таких бесід не вела (з власного небажання чи материної недбалості – питання окреме), інакше б не поводилася на початку, як стара руїна. Софі форкає у відповідь на зізнання «І зараз кохаю», але в голові зрушення відбуваються – її молода форма стає стабільнішою (=якщо вже Відьма дозволяє собі кохати, то чому я не можу?); коли мати зізнається, що вийшла заміж, вона тільки бажає щастя і радіє, що вони помирилися (причому в кадрі вони не сперечались – це нам так елегантно дають зрозуміти, що суперечки мали місце раніше). І в ніч нальоту вона кидається до Хаула першою – обійми можна було би списати на адреналін, але ж ні, у двох попередніх небезпечних ситуаціях (втеча від грязьових істот та прийом у Саліман) Софі не надто комфортно вже від того, що її пригортають за плече, яке там припадати всім тілом.

Щось мені підказує, що символіка фінальних костюмів у Хаула та Софі еквівалентна.

І остання точка цієї арки, остаточне звільнення та прийняття себе – фінальна сцена. І те, як Софі тримається, і її костюм. Жовта сукня простіша, ніж у Хані, але того ж відтінку: ніби підказка, що остаточно Софі зрозуміла материні почуття, коли сама стала жінкою.

P.S. Що Хані – названа мати, а не рідна, без книги не зрозумієш. У фільмі повсякчасно звучить «матуся», ну а що Софі не схожа – так у неї ще й батько був.

Cave of Mind: «Мандрівний замок» – перегляд із паузами

Частина 1, вступна.

1. Перше китайське японське попередження

Позиція автора для тих, хто думає, що покриватися чорними перами – неабияк круто і сексуально, а також для тих, у кого руки чешуться допомогти нещасним.

2. Тези

Принципи розбору, джерела та головні теми допису.

Частина 2. 3. Основна арка Софі: Конфлікти 18+, або Сльози дідуся Фройда

Ні, очі вас не підводять. Так, про сексуальність у дитячому мультику. (Хоча який він, трясця, дитячий…)

Частина 3. 4. Хаул: враження від першої зустрічі

Перша демонстрація глядачу Хаулових конфліктів та арок у сюжеті, яку жодна людина в світі з першого перегляду не зрозуміє, якщо попередньо не начиталася розборів.

Частина 4.

5. Ліричний відступ про вік

Умовне визначення віку Маркла, Хаула та того, наскільки давно зірвався з небес Кальцифер – чисто щоби полегшити подальше сприйняття тексту.

6. Хаул: історія його очима

Викладення історії Хаула у хронологічному порядку та з точки зору персонажа, який, на відміну від Софі, володіє інформацією в повному обсязі.

Частина 5. 7. Затишний ранок

Спростовування старанно створюваної репутації Хаула як жахливого чародія; протиставлення замку та дому Софі.

Частина 6. 8. Хаул та Маркл: стосунки мовчання

Потрібність Маркла у сюжеті, обумовлення змін порівняно з книгою.

Частина 7. 9. Ще раз до подій ранку

Нащо Хаулу підтримувати легенду Софі про «прибиральницю».

Частина 8. 10. Війна і бар’єри у травматиків

Десь на сороковій хвилині нам дають перші ключі до переосмислення попередніх сцен і розуміння того, що титульний герой – не менший клієнт психолога, ніж Софі, а не просто привабливий нехлюй, який ні до чого в житті серйозно не ставиться.

Частина 9. 11. Ліричний відступ про хронологію

Спроба визначити за візуальними маркерами, скільки протривала війна.

Частина 10.

12. Перевал

Вступ до розбору середини фільму.

13. Істерика

Найбільш складна для розуміння сцена фільму: передумови, підтексти та композиція. Ви все ще думаєте, що тут були хаханьки, як у книзі? Тоді ми йдемо до вас!

Частина 11. 14. Переродження. Майже за кадром

Значення костюмів у середині фільму; перехід Софі та Хаула від заперечення проблем до конструктивного вирішення; закадрова роль Маркла.

Частина 12. 15. Розмова у спальні

Композиція кадру та решта візуальних прийомів оповіді, наступні ключі для розуміння Хаулового прокляття.

Частина 13. 16. Вміння тримати паузу

Стратегічні задачі сценарію та передпосилки до тактичного провалу героїв під час аудієнції в Саліман.

Частина 14. 17. Who is ma’am Suliman?

Визначення магічного та інтелектуального потенціалу головної чаклунки країни.

Частина 15. 18. Король здорової людини

На що сподівався Хаул, коли підсилав до Саліман «матінку Софі», та у що це вилилось у результаті.

Частина 16, необов’язкова. 19. Ліричний відступ про давнє минуле

Деякі здогади щодо Хаулових рідних країв та родини.

Частина 17. 20. Зустріч із Відьмою: майже теорія

Навіщо фільмовий Хаул, геть не показаний бабником, на відміну від книги, з доброї волі міг податися до Відьми Пустищ.

Частина 18.

21. Неситість та свобода

Єдиний знаменник до абсолютно усіх сюжетних ліній фільму.

22. Жіноча трійця

Провідні риси у сюжетних лініях трьох головних жінок у фільмі та у їхніх стосунках із титульним героєм: Відьма – сластолюбство, Саліман – садизм, Софі – різносторонність та цільність.

Частина 19.

23. Переїзд: стіни, люди та сцени-привиди

Сцени, що вгадуються за репліками. Сюрприз: подарунок Хаула – подарунок людини із викривленим спрямуванням прив’язаності VS реакція Софі – реакція людини, котра донедавна жила у нормальній сім’ї. На відміну від.

24. Розмова на луках

І те, як по-різному вона сприймається з позиції кожного з героїв. Продовження їхньої найбільш незручної та косячної взаємодії за весь фільм.

Частина 20. 25. Прощання

Сцена, що при поверхневому розгляді може видатися надміру пересолодженою, як і розмова на луках, але насправді такою не є. Ну й від актора сильно залежить.

Частина 21, кульмінаційна.

26. Руйнівна сила угоди

Чому Кальцифер може лишитися членом родини, та угоду з ним необхідно розірвати, що аж пищить.

27. Подорож назустріч

Композиція ліній Софі та Хаула.

28. За останніми дверима

Чисто емоційні враження від зустрічі на млині.

Частина 22. 29. Неочевидне

Я, блін, розумію, що «нічого не пояснювати» – офіційна позиція режисера, але хоч трохи більше підказок можна було відсипати?

Частина 23. 30. Травми не минають

Розходимося, нас надурили! Хепі-енду не було, фінал відкритий (підтверджено авторами фільму).

Частина 24, фінальна.

31. Пацифізм та розлюднення

Про ставлення до війни у фільмі та у автора допису.

32. Рекламна вставка

Про важливість правильного перекладу для першого ознайомлення, якщо ви не знаєте мови оригіналу (дяка українському та англійському дубляжу, які врятували для мене історію після фіаско з першою озвучкою).